"Видатні українські вчені-фізики та винахідники"

Проект з фізики в 7 класі.

Презентація вчителя

https://docs.google.com/presentation/d/1QGQEv60AezMZtcaByc96MM70oUdwPITNobZ-N7bZHZc/edit#slide=id.p22

Захист робіт.

Презентації учнів.

Презентація методу проектів

https://docs.google.com/presentation/d/12lwdyThyHbNP6pS86CyiJA3xKOI3gb0CSlQhr6Nix2U/edit#slide=id.p16

Тренінги "Навчання для майбутнього"

 (10 версія)

Тренінги для регіональних тренерів

Тренінги за 10 версією Intel «Навчання для майбутнього» м.Луганськ, 17.05-07.06.2012 року.

http://wiki.iteach.com.ua/Луганська_область#.D0.A2.D1.80.D0.B5.D0.BD.D1.96.D0.BD.D0.B3.D0.B8_.22.D0.9D.D0.B0.D0.B2.D1.87.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.B4.D0.BB.D1.8F_.D0.BC.D0.B0.D0.B9.D0.B1.D1.83.D1.82.D0.BD.D1.8C.D0.BE.D0.B3.D0.BE.22_.2810_.D0.B2.D0.B5.D1.80.D1.81.D1.96.D1.8F.29

Блог учителя физики

http://fizikteach2015.blogspot.com

Навчання для майбутнього

http://svt88.blogspot.com

Загальні вимоги і правила оформлення презентацій.

Презентація (від лат. praesentatio) - громадське подання чого-небудь нового, що недавно з'явилося, створеного.
Презентація - це підготовлений з допомогою програм Microsoft PowerPoint або OpenOffice.org Impress наочний цифровий, табличний та ілюстративний матеріал, який безпосередньо пов'язаний з доповіддю .
Метою будь-якої презентації є візуальне подання задуму доповідача, максимально зручне для сприйняття слухачами що спонукає їх на позитивну взаємодію з доповідачем.
У відповідності з цим, презентації, супутні  з доповіддю, можна розділити на супроводжуючі і доповнююі.
Супроводжуючі презентації відображають зміст доповіді, тобто містять ту ж інформацію. В даній презентації доцільно акцентувати увагу на поняттях і визначеннях, статистичних даних, висновках.
Доповнююча презентація не відтворює зміст доповіді, вона розширює, деталізує її. В якості таких додатків можуть бути ілюстрації, відповідні ходу доповіді, графіки, діаграми, що характеризують динаміку,  зміни,  таблиці, схеми та ін. В даному випадку інформація в презентації  виходить за рамки доповіді. Але в доповіді робляться посилання на цю інформацію. Це може бути виражено фразами «Динаміку розвитку ви можете спостерігати на слайді № 7», «Детально схема представлена на слайді № 11» і т. д.
Доповідь служить основним сценарієм для презентації. При формуванні змісту презентації виберіть з доповіді ті тези, які, як вам здається, повинні зацікавити  слухачів.  Неважливо,  що ви будете говорити ще, головне, як ви будете говорити про це. Намагайтеся викласти найголовніші ідеї протягом всієї презентації,  щоб слухачі зрозуміли вашу думку.
На основі тексту доповіді складається план презентації, в якому для кожного фрагмента виступу  намічаються відповідні слайди з тезами, ілюстраціями. Для доповіді, розрахованої  на 7 - 10 хвилин достатньо мати 10-15 слайдів презентації.
Слайди мають допоміжну, візуальну функцію і містять текстову інформацію в лаконічній формі. Довгі тези потрібно скорочувати до 2-3 (максимум 6) слів. Оптимальна кількість тексту на екрані - не більше 6 слів у 6 рядках. Необхідний допоміжний матеріал можна взяти як з тексту реферату, так і з додатків - це можуть бути таблиці, малюнки, схеми, діаграми, формули та ін
Рекомендується дотримуватися ряду порад при формуванні змісту та оформлення презентації:
Зміст презентації:
• Для забезпечення різноманітності слід використовувати різні види слайдів: з текстом, з таблицями, з діаграмами.
• При використанні графічних об'єктів зберігайте почуття смаку і міри. Надмірна кількість об'єктів що рухаються, скачуть і швидко змінюються  в Power Point-презентації  стомлює глядачів.
• Без крайньої необхідності не користуйтеся в Power Point- презентації звуковими ефектами. Це відволікає увагу  від вашої презентації.
• Не варто заповнювати один слайд дуже великим обсягом інформації: слухачі можуть одноразово запам'ятати не більше трьох фактів, висновків, визначень.
• Найбільша ефективність досягається тоді, коли ключові пункти відображаються по одному на кожному окремому слайді.
• Максимальне число рядків на слайді - 8, більша їх кількість не буде сприйматися.
• Використовуйте короткі слова і  речення.
• Мінімізуйте кількість прийменників, прислівників, прикметників.
Розташування інформації
• Переважно горизонтальне розташування інформації.
• Найбільш важлива інформація повинна розташовуватися в центрі екрану.
• Якщо на слайді розташовується картинка, надпис повинен  розташовуватися під нею.
Оформлення заголовків
• Заголовки мають привертати увагу.
• Слайди не можуть мати однакові заголовки. Якщо хочеться назвати їх однаково треба писати наприкінці(1), (2), (3), або продовження (продовження 1), (продовження 2).
• Крапка в кінці заголовка не ставиться, якщо заголовок складається з двох речень, - ставиться.
• Не рекомендується писати довгі заголовки.
Шрифти
• Для заголовків - 32 - 36.
• Для інформації - 28.
• Шрифти без зарубок (Arial, Arial Black, Tahoma, і т. д.) легше читати з великої відстані.
• Не можна змішувати різні типи шрифтів в одній презентації.
• Для виділення інформації бажано використовувати жирний шрифт, курсив використовувати якомога рідше.
• Підкреслення використовувати не можна, оскільки це асоціюється з гіперпосиланнями.
• Не можна зловживати великими літерами (вони читаються гірше малих літер).
Фон слайдів
• Ніколи не робіть у презентації такий фон, який сильно відволікає увагу від розташованого на ньому тексту. Краще нехай фон буде просто білий.
• Якщо попадеться поганий проектор, то інформацію на темному тлі буде видно гірше, ніж чорні букви на білому тлі.
Способи виділення інформації.

 Слід використовувати:
• рамки, границю, заливку;
• різні шрифти, колір, штрихування, стрілки;
• малюнки, діаграми, схеми, ілюстрації найбільш важливих фактів.
Оформлення діаграм
• Діаграми має мати  назву або такою назвою може служити заголовок слайда.
• Діаграма повинна займати все місце на слайді.
• Лінії і підписи повинні бути добре видимі.
Оформлення таблиць
• Таблиці має бути названа.
• Читаність таблиці.
• Шапка таблиці повинна відрізнятися від основних даних.

Загальні вимоги і правила оформлення доповідей.

Доповідь - це усний текст, значний за обсягом, що представляє собою публічне  розгорнуте,  глибоке викладення  певної теми. У доповіді з'єднуються три якості дослідника: вміння провести дослідження,  вміння подати результати слухачам і кваліфіковано відповісти на питання.
Загальна структура  доповіді
Побудова доповіді традиційно включає три частини: вступ, основну частину і висновок.
У вступі потрібно розповісти про те, навіщо потрібна Ваша робота (її мета) і чому саме ви обрали саме цю тему.

У вступі містяться:
 1. Формулювання теми дослідження (причому вона повинна бути не тільки актуальною, але й оригінальною, цікавою за змістом).
 2. Актуальність дослідження (чим цікавий напрямок досліджень,  в чому полягає його важливість, які вчені працювали в цій області, яким питанням у цій темі приділялася недостатня увагу, чому учнем обрана саме ця тема).
 3. Мета роботи у загальних рисах відповідає формулюванню теми дослідження і може уточнювати її.
 4. Завдання дослідження (конкретизують мету роботи, «розкладаючи» її на складові).
Також у вступі може встановлюватися логічний зв'язок її з іншими темами або місце даної проблеми серед інших проблем, дається короткий огляд джерел, на матеріалі яких розкривається тема, і т. п.
Основна частина доповіді починається з розповіді про те, що, де, коли і як було досліджено або виконано практично (матеріали і методики роботи). Далі чітко і коротко, де потрібно використовуючи ілюстрації (графіки, діаграми, фотографії, карти, малюнки) потрібно розповісти про основні результати роботи.
Основна частина повинна мати чітку логічну побудову.
• Гіпотеза (науково обгрунтоване припущення про можливі результати дослідницької роботи. Формулюються у тому випадку, якщо робота носить експериментальний характер).
• Методика проведення дослідження (докладний опис всіх дій, пов'язаних з отриманням результатів).
•  Результати дослідження. Короткий виклад нової інформації, яку отримав дослідник в процесі спостереження або експерименту. При викладі результатів бажано давати чітке і небагатослівно тлумачення новим фактам. Корисно навести основні кількісні показники і продемонструвати їх на використовуваних в процесі доповіді графіках та діаграмах.
Виклад матеріалу має бути зв'язним, послідовним, доказовим, позбавленим непотрібних відступів і повторень.
У висновку, зазвичай, підбиваються підсумки, формулюються головні висновки, підкреслюється значення розглянутої проблеми пропонуються найважливіші практичні рекомендації. Наводяться висновки, сформульовані в узагальненій, конспективній формі. Вони коротко характеризують основні отримані результати та виявлені тенденції.
Таким чином, робота над доповіддю не тільки дозволяє учневі набути нові знання, але й сприяє формуванню важливих науково-дослідницьких умінь, освоєння методів наукового пізнання, набуття навичок публічного виступу.
Підготовка виступу
Етапи підготовки доповіді:
1. Визначення мети доповіді (інформувати, пояснити, обговорити щось (проблему, рішення, ситуацію тощо), запитати поради тощо).
2. Підбір для доповіді необхідного матеріалу з реферату та першоджерел.
3. Складання плану доповіді, розподіл зібраного матеріалу в необхідній логічній послідовності.
4. Композиційне оформлення доповіді у вигляді друкованого тексту і електронної презентації.
5. Вивчення, запам'ятовування тексту доповіді.
6. Репетиція, тобто виголошення доповіді з одночасною демонстрацією презентації.
Обсяг друкованого  тексту доповіді повинен бути розрахований на виголошення доповіді протягом 7 -10 хвилин (3-5 друкованих аркушів тексту з доповіддю). Тому при підборі необхідного матеріалу для доповіді вибирається найголовніше. У доповіді повинні бути коротко відображені головні моменти з вступу, усіх розділів і висновку реферату. При підготовці плану доповіді необхідно скласти не лише текст доповіді, але і необхідний ілюстративний матеріал, що супроводжує доповідь (основні тези, формули, схеми, креслення, таблиці, графіки і діаграми, фотографії тощо).
Найчастіше ілюстрації також беруться з реферату, або спеціально розробляються і підбираються для виступу з різних джерел. Ілюстративний матеріал оформляється у вигляді електронної презентації,  слайди якої призначаються для окремих фрагментів доповіді.
Найнадійніший спосіб впоратися з хвилюванням перед доповіддю - це добре підготуватися, прорепетирувати виступ напередодні. Необхідно вивчити текст доповіді напам'ять і виголосити доповідь 2-3 рази з одночасною демонстрацією слайдів. Простежити, щоб час доповіді не перевищував 7 - 10 хвилин.  Продумати, в якій послідовності і з якими словами Ви будете коментувати слайди презентації. Ретельно відпрацювати способи зв'язку різних частин доповіді, щоб при переході від слайда до слайда або від опису методик до результатів дослідження не було фраз типу: "Ну... ось..." або "е-Е-е-е", або пауз.
Кілька порад доповідачеві:
• Виступайте в повній готовності - володійте темою настільки добре, наскільки це можливо.
• Не поспішайте і не розтягуйте слова. Швидкість вашої промови повинна бути приблизно 120 слів на хвилину.
• Під час виступу, рекомендується "оживити" монотонну мову наочними матеріалами,  питаннями до аудиторії, зміною тону, паузами.
• Активно використовуйте слайди презентації  для ілюстрування вашої доповіді.
• Зберігайте впевнений вигляд - це діє на аудиторію.
• Не бійтеся аудиторії - ваші слухачі дружньо налаштовані.
• Під час виступу частіше дивіться на обличчя тих, хто доброзичливо і з цікавістю слухає вас.
• Після виступу, можливо, у слухачів виникнуть до вас питання. Відповісти на них не важко, якщо ви добре підготувалися.
• Подумайте, які питання вам можуть задати слухачі, і заздалегідь сформулюйте відповіді.
• Якщо пролунало складне або заплутане питання, то переконайтеся, що ви його зрозуміли (наприклад, "Якщо я правильно вас зрозумів, то ви питаєте про...").
• Якщо ви не впевнені, то зізнатися в неможливості  відповісти на питання краще і достойніше, ніж говорити дурниці.

Загальні вимоги і правила оформлення рефератів.

Реферат - від  латинського слова refero, що  означає "доповідаю, повідомляю, доношу, викладаю".  Реферат це наукова доповідь.
Реферати почали публікуватися у пресі з XVII століття.  Реферати публікуються поряд з іншими роботами в науковій і іншій періодиці.
Як правило, реферат має науково - інформаційне призначення. Реферат - короткий виклад у письмовому вигляді або у формі публічного виступу змісту книги, наукової роботи, результатів вивчення наукової проблеми, огляду літературних та інших джерел на певну тему. Мета реферату - передати зміст реферованого твору: факти, ідеї, концепції, думки.
Монографічний реферат містить основні положення, відомості та висновки деякого першоджерела.
Оглядовий реферат складається з деякої кількості першоджерел і є зведеною характеристикою змісту цих документів.
Рекомендований обсяг реферату 15 - 20 сторінок.
Структура реферату:
1. Титульний аркуш.
2. Зміст. 
3. Вступ.
4. Кілька глав.
5. Висновок.
6. Список літератури.
7. Додатки.
У вступі подано обґрунтування вибору і актуальності теми реферату, мета реферату, задачі, які потрібно вирішити, щоб досягти зазначеної мети, коротка характеристика змісту реферату, характеристика використаних першоджерел.
Мета реферату - це те, що необхідно отримати в результаті дослідження, аналізу огляду. Наприклад, мета  реферату може полягати у виробленні рекомендацій для проведення дослідницьких експериментів, моделювання, вироблення плану проведення занять по темі реферату. Найчастіше мета реферату полягає в уточненні знань, в отриманні повного і всебічного уявлення про проблему, явище, теорії, галузі знань або виробництва, освітлюваних в рефераті.
Для досягнення зазначених цілей реферату необхідно вирішити ряд завдань. Після мети реферату перераховуються ці завдання
Обсяг введення 1 - 1.5 сторінки.
У розділах оглядового реферату зазвичай міститься скорочений переказ ідей, теорій і гіпотез, методів вирішення наукових і технічних проблем з першоджерел, зазначених у списку літератури.  Обов'язкове розміщення посилань на використані джерела в тих місцях глав, де міститься переказ з конкретного джерела.
Зазвичай в рефераті містяться 3 - 4 глави загальним обсягом  6 - 16 сторінок. Але якщо реферат за обсягом маленький (8 - 10 сторінок), то розподіл основної частини на глави не обов'язковий. У цьому випадку між вступом  і висновком міститься одна глава - "Основна частина".
Глави реферату можуть ділитися на параграфи.  Звичайне кількість параграфів у главі - 2-4.
У висновку реферату наводяться відповіді на поставлені у вступі завдання і цілі. Робиться висновок про те, чи досягнуті  зазначені   цілі чи ні. Наводяться загальні висновки (оцінки, пропозиції), прийняті або спростовані гіпотези. Зазначаються області застосування.
Обсяг висновку - 1 - 1.5 сторінки.

Паспорт проектної роботи

Паспорт проектної роботи складається з наступних пунктів:
1) Назву проекту.
2) Керівник проекту.
3) Консультант(и) проекту.
4) Навчальний предмет, в рамках якого проводиться робота по проекту.
5) Навчальні дисципліни, близькі до теми проекту.
6) Вік учнів, на який розрахований проект.
7) Склад проектної групи (П. І. учнів, клас).
8) Тип проекту (реферативний, інформаційний, дослідницький, творчий, практико-орієнтований, рольової).
9) Мета проекту (практична і педагогічна мети).
10) Завдання проекту (2-4 завдання, акцент на розвиваючих завданнях!).
11) Питання проекту (3-4 найважливіших проблемних питання по темі проекту, на які необхідно відповісти учасникам в ході його виконання).
12) Необхідне обладнання.
13) Анотація (актуальність проекту, значимість на рівні школи та соціуму, особистісна орієнтація, виховний аспект, коротко - зміст).
14) Передбачувані продукти проекту.
15) Етапи роботи над проектом (для кожного етапу вказати форму, тривалість та місце роботи учнів, зміст роботи, вихід етапу).
16) Орієнтовний розподіл ролей в проектній групі.

Оформлення проектної папки

Проектна папка (портфоліо проекту) - один з обов'язкових виходів проекту, що висуваються на захист (презентації) проекту.
Завдання папки на захисті - показати хід роботи проектної групи.
Крім того, грамотно складена проектна папка дозволяє:
- чітко організувати роботу кожного учасника проектної групи;
- стати зручним колектором інформації і довідником протягом роботи над проектом;
- об'єктивно оцінити хід роботи над завершеним проектом;
- судити про особисті досягнення і зростання кожного учасника проекту протягом його виконання;
- заощадити час для пошуку інформації при проведенні в подальшому інших проектів, близьких по темі.
До складу проектної папки (портфоліо проекту) входять:
1) паспорт проекту;
2) плани виконання проекту і окремих його етапів;
3) проміжні звіти групи;
4) вся зібрана інформація по темі проекту, у тому числі необхідні ксерокопії, і роздруківки з Інтернету;
5) результати досліджень та аналізу;
6) запису всіх ідей, гіпотез і рішень;
7) звіти по нарадах групи, проведених дискусій, «мозкових штурмах» і т. д.;
8) короткий опис усіх проблем, з якими доводиться стикатися проектантам, та способів їх подолання;
9) ескізи, креслення, начерки продукту;
10) матеріали до презентації (сценарій);
11) інші робочі матеріали і чернетки групи.
В наповненні проектної папки беруть участь усі учасники групи.
Записи учнів повинні бути по можливості короткими, у формі невеликих нарисів і анотацій.
В день презентації проектів оформлена папка здається в журі.

Особливості ролей вчителя та учнів при виконанні проекту

     Найскладніше для вчителя в ході проектування - це роль незалежного  консультанта. Важко втриматися від підказок, особливо якщо педагог бачить, що учні виконують щось невірно. Але важливо в ході консультацій тільки відповідати на виникаючі у школярів питання. Можливе  проведення семінару-консультації для коллективного  узагальненого розгляду проблеми,  що виникає у значної кількості школярів.
При виконанні проектів якісно змінюється роль учителя. Вона різна на різних етапах проектування. У цілому під час роботи над проектом учитель виконує наступні функції:

·        допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм для роботи над проектом;

·        сам є  джерелом інформації;

·        координує весь процес;

·        підтримує і заохочує учнів;

·        підтримує  безупинний зворотний зв’язок, щоб допомагати учням просуватися в роботі над проектом.

Проектне навчання заохочує  і підсилює щире прагнення до навчання з боку учнів, тому що воно:

·                    особистісно орієнтоване;

·                   використовує безліч дидактичних підходів: навчання у справі, незалежні заняття спільне навчання, мозковий штурм, рольову гру, евристичне і проблемне навчання, дискусію, командне навчання;

·                    має високу мотивацію, що означає зростання інтересу і включення в роботу в міру її виконання;

·                   підтримує педагогічні завдання в когнітивній, афективній і психомоторній сферах на всіх рівнях знання, розуміння, застосування, аналізу, синтезу;

·                   дозволяє вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретній справі, а не вдавати навчальну діяльність.

 Змінюється і роль учнів у навчанні: вони виступають активними учасниками процесу. Діяльність у робочих групах допомагає їм навчитися працювати в «команді». При цьому відбувається формування такого конструктивного критичного мислення, якому важко навчити при звичайній «урочної» формі навчання. В учнів виробляється свій власний погляд на інформацію, і вже не діє оціночна форма: «це вірно, а це - неправильно». Школярі вільні у виборі способів і видів діяльності для досягнення поставленої мети, їм ніхто не говорить, як і що необхідно робити.
             В учнів при виконанні проекту виникають свої специфічні складності та їх подолання і є однією з провідних педагогічних цілей методу проектів. В основі проектування лежить засвоєння нової інформації, але процес цей здійснюється в сфері невизначеності, і його потрібно організовувати, моделювати, так що учням важко:

- намічати провідні і поточні (проміжні) мету і завдання;

- шукати шляхи їх вирішення, обираючи оптимальний при наявності аль-тернативы;

- здійснювати і аргументувати вибір;

- передбачати наслідки вибору;

- діяти самостійно (без підказки);

- порівнювати отримане з необхідним;

- об'єктивно оцінювати процес (саму діяльність) і результат проектирования.
Навіть невдало виконаний проект також має велике педагогічне значення. На етапі самоаналізу (5 етап), а потім захисту (6 етап) вчитель і учні самим докладним чином аналізують логіку, обрану проектувальниками, причини невдач, наслідки діяльності і т. д. Розуміння помилок створює мотивацію до повторної діяльності, формує особистий інтерес до нового знання, так як саме невдало підібрана інформація створила ситуацію «неуспіху». Подібна рефлексія дозволяє сформувати адекватну оцінку (самооцінку) навколишнього світу і себе в цьому світі.

Проектне навчання – корисна альтернатива класно – урочній системі, але воно аж ніяк не повинно витісняти її і ставити певною панацеєю. Фахівці з країн, які мають великий досвід у цій справі, вважають, що проектне навчання варто використовувати як доповнення до інших видів прямого чи непрямого навчання, як засіб прискорення росту і в особистісному вимірі, і в академічному.