Особливості ролей вчителя та
учнів при виконанні проекту
Найскладніше для вчителя в ході проектування - це роль
незалежного консультанта. Важко втриматися від підказок,
особливо якщо педагог бачить, що учні виконують щось невірно. Але важливо в
ході консультацій тільки відповідати на виникаючі у школярів
питання. Можливе проведення
семінару-консультації для коллективного узагальненого розгляду проблеми, що виникає
у значної кількості школярів.
При виконанні проектів якісно змінюється роль учителя. Вона
різна на різних етапах проектування. У цілому під час роботи над проектом учитель виконує наступні функції:
·
допомагає
учням у пошуку джерел, необхідних їм для роботи над проектом;
·
сам
є джерелом інформації;
·
координує
весь процес;
·
підтримує
і заохочує учнів;
·
підтримує безупинний зворотний зв’язок, щоб допомагати
учням просуватися в роботі над проектом.
Проектне навчання заохочує і підсилює щире прагнення до навчання з боку
учнів, тому що воно:
·
особистісно орієнтоване;
·
використовує
безліч дидактичних підходів: навчання у справі, незалежні заняття спільне
навчання, мозковий штурм, рольову гру, евристичне і проблемне навчання,
дискусію, командне навчання;
·
має високу мотивацію, що означає зростання
інтересу і включення в роботу в міру її виконання;
·
підтримує
педагогічні завдання в когнітивній, афективній і психомоторній сферах на всіх
рівнях знання, розуміння, застосування, аналізу, синтезу;
·
дозволяє
вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретній справі, а не вдавати
навчальну діяльність.
Змінюється і роль учнів у навчанні: вони
виступають активними учасниками процесу. Діяльність у робочих групах допомагає
їм навчитися працювати в «команді». При цьому відбувається формування такого
конструктивного критичного мислення, якому важко навчити при звичайній
«урочної» формі навчання. В учнів виробляється свій власний погляд на
інформацію, і вже не діє оціночна форма: «це вірно, а це - неправильно».
Школярі вільні у виборі способів і видів діяльності для досягнення поставленої мети,
їм ніхто не говорить, як і що необхідно робити.
В учнів при виконанні проекту
виникають свої специфічні складності та їх подолання і є однією з провідних
педагогічних цілей методу проектів. В основі проектування лежить засвоєння
нової інформації, але процес цей здійснюється в сфері невизначеності, і його
потрібно організовувати, моделювати, так що учням важко:
- намічати провідні і поточні (проміжні) мету і завдання;
- шукати шляхи їх вирішення, обираючи оптимальний при наявності аль-тернативы;
- здійснювати і аргументувати вибір;
- передбачати наслідки вибору;
- діяти самостійно (без підказки);
- порівнювати отримане з необхідним;
- об'єктивно оцінювати процес (саму діяльність) і результат проектирования.
Навіть невдало виконаний проект також має велике
педагогічне значення. На етапі самоаналізу (5 етап), а потім захисту (6 етап)
вчитель і учні самим докладним чином аналізують логіку, обрану
проектувальниками, причини невдач, наслідки діяльності і т. д. Розуміння
помилок створює мотивацію до повторної діяльності, формує особистий інтерес до
нового знання, так як саме невдало підібрана інформація створила ситуацію
«неуспіху». Подібна рефлексія дозволяє сформувати адекватну оцінку (самооцінку)
навколишнього світу і себе в цьому світі.
Проектне навчання – корисна альтернатива класно – урочній
системі, але воно аж ніяк не повинно витісняти її і ставити певною панацеєю.
Фахівці з країн, які мають великий досвід у цій справі, вважають, що проектне
навчання варто використовувати як доповнення до інших видів прямого чи
непрямого навчання, як засіб прискорення росту і в особистісному вимірі, і в
академічному.